Сумно
Немає мрій, бо листя облетіло.
В минуле тихо літо відпливло.
Нема надій. Затихла в серці пісня.
Все промайнуло, як і не було.
Офорти по дорозі, як в музеї.
Та акварелі світлі вдалині.
Там жовтень з листопадом душі ділять
І чорний ліс зніяковів в вікні.
Душа тече, як сік з берези.
І біль пече крізь час...
Туман пливе над полем сивим,
В минуле зносить нас.
То сни хапають час за спомин,
То час летить і нас несе.
Дощами змиє пам`ять,
А під снігом затихне все...
Немає мрій, бо листя облетіло.
Нема надій, бо вже пусті сади.
У сподівання мокрі крила,
І sms сумні...
Кийлів, 31.10.2010