17.11.2010 16:18
-
506
    
  1 | 2  
 © Тетяна Аніньська

Сумно

Немає мрій, бо листя облетіло. 

В минуле тихо літо відпливло. 

Нема надій. Затихла в серці пісня. 

Все промайнуло, як і не було. 


Офорти по дорозі, як в музеї. 

Та акварелі світлі вдалині. 

Там жовтень з листопадом душі ділять 

І чорний ліс зніяковів в вікні. 


Душа тече, як сік з берези. 

І біль пече крізь час... 

Туман пливе над полем сивим, 

В минуле зносить нас. 


То сни хапають час за спомин, 

То час летить і нас несе. 

Дощами змиє пам`ять, 

А під снігом затихне все... 


Немає мрій, бо листя облетіло. 

Нема надій, бо вже пусті сади. 

У сподівання мокрі крила, 

І sms сумні... 



Кийлів, 31.10.2010

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
Не знайдено або поки відсутні!