Рената Малинович Тихий вечір прихилився до землі...
Тихий вечір прихилився до землі...
Небо в зорях. Місяця серпанок
освітив усе, що навкруги,
і без світла не залишив ґанок.
Все мина і знову настає:
тихий шепіт, погляди ласкаві,
дотики... На щастячко моє
споглядають зоренькі лукаві.
Ти не спи, ти вигляни надвір
і почуй цю музику чарівну!
Музику химерну, ніби з гір,
дивовижну і для нас безмірну.
11.10.2015 10:19 Тадм => © |
 мені ж навпаки назва сильніша за твір в цілому :) |
11.10.2015 10:09 Терентьєва Лілія => © |
 Дуже гарний вірш... але назва ріже слух... якось малозвучно,в порівнянні з самим віршем... Як може тихий вечір (абстрактне поняття) "прихилитись!" до землі? |
09.10.2015 01:38 Галя Погуляй => © |
 ..як це чарівно! як гарно! музика просто лине між рядками... |
21.09.2015 13:44 Максимів Галина => © |
 дуже гарно! сподобалось безмірно!!! |
15.09.2015 09:15 Ольга Моцебекер => © |
 Мелодійно. Гарно. |
27.04.2015 09:52 Володимир Пірнач => © |
 Цікаво. |
25.04.2015 10:22 Якобчук Павло => © |
 Мені сподобалось. ВІтаю на Пробі Пера. Успіхів. |