Чому тебе я згадую, а по ночах не сплю,
А зорі лиш нагадують, що я тебе люблю.
Я знаю, нам не бути вдвох, не зустрічати ранки,
А серце плаче і немов любов пройшла з світанком.
Люблю… Люблю… Люблю… Люблю…
Пусті слова любові,
Молю… Молю… Молю… Молю…
Залишся ти зі мною,
На мить, на час, на день, навік, побудь зі мною трішки,
Скажи, що ти мій чоловік, а я лиш твоя жінка.
І з радості все зацвіте, будуть співати птиці,
Лише б дізнатись нам про те, що нам не жити більше наодинці.
Повір мені, бо я люблю, повір, моє ти щастя,
Повір, забудеш ти журбу, довірся свому серцю…