КОБЗА. На струнах пережитого
з рубрики / циклу «СКОРБОТНІ СПАЛАХИ ЗЕМЛІ»
Прихилюсь.
Принишкну - й заспіваю,
Пригадавши кобзи чудограй,
(Так бува
Пронизливо
Ридає -
Застигає в серці
Отчий край...)
Зажурилось небо.
Задощило.
Відболіли дереву
Сніги...
Може ця війна... й мені наснилась?
Відійдуть снігами вороги?..
Дримба тихим стогоном
Без літер
Передасть тужливо акварель
З порохом
Життя вдихає вітер
Збивши в темну куряву пастель
Похилило сонце
Віти-струни
Залунала кобза в Божий день
І пішли світами
Луни-луни...
Пережитих
батьківських пісень.
