Верба на дорозі
Десь на шляху аж за селом
Велика виросла верба,
Давно не їздять тут автом,
Мо’ зрідка коником хіба.
В селі було багато хат,
Та залишилося аж п’ять,
Усі білявенькі підряд,
В руїнах решта вже лежать.
За двадцять років без людей
Городи всі у бур’янах,
Навколо світ одних тіней,
Руїна вічний їхній дах.
Ходити страшно тут вночі,
Шепоче хтось і позіха,
Ворушать вусами корчі,
Регоче доленька лиха.
Невже зруйнується село
І верби на шляхах зростуть,
Хто випустив у світ це зло,
Питаю, відповідь не чуть.
м. Київ, 08.12.10.