Коли слова втрачають сенс
з рубрики / циклу «Лірика почуттів»
Як символ згублених ілюзій
Ти знаєш: можна жити без
Чекання в жадібній напрузі
І можна в мареві мовчань
Пояснення знайти усьому:
Тягар виснажливих вагань
Розчавить, як не дивно, спомин
Розставить крапки всі над «і»
І зітре грань нерозуміння:
Як завжди, рішення прості
Сприяють нашому прозрінню….
І те, розкришене колись,
Новими проросте словами,
Бо сенси все ж таки сплелись
Всього, промовчаного нами….
Харків, 7.06.2015
