З рецептів переселенської кухні
з рубрики / циклу «Моє життя - мій скарб»
«Навари, милая, навари, милая,
Навари, йо-хо-хо, моя чорнобривая!»
Слова з пісні «А мій милий вареничків хоче».
Навари, йо-хо-хо, моя чорнобривая!»
Слова з пісні «А мій милий вареничків хоче».
Удвох варили «йо-хо-хо».
Рецепт аналогів не має.
Всього, хоч трісни, не згадаю,
А смак, повірте, ого-го!
Не суп, не каша – щось м’яке,
По три половника на брата.
Мабуть, японцю під саке…
От тільки… рису малувато.
Каструля терпить, в’ється дим.
Лавровий лист з вінця поета…
У жижі булькають сонети
Пісні і поки що без рим.
З пшона витягуєм навар,
Цибуля спеціями буде.
Довіку згадувати будем
Війни «божественний нектар».
За стіл вмостилася рідня:
«Воно» тягуче, наче тісто.
Переселенцям треба їсти
Свій хліб і, бажано, щодня.
Рецепт: потроху усього –
Десерт для льощок свинорилих.
Удвох варили «йо-хо-хо»,
Завзято, весело варили.
Київ, 15 червня 2015
.gif "{#}")
йохохо))) хто куштував "варіння" за рецепом - шана і пам`ятник за життя)))))))))