17.06.2015 10:43
для всіх
213
    
  12 | 12  
 © Олена Вишневська

Ідуть дощі з вівторка на четвер

Ідуть дощі з вівторка на четвер

Ідуть дощі з вівторка на четвер

/Безжальні скрипалі/ по мою душу…

У круговерті буднів все щось мушу.

А зрештою нікому... Не тепер…


Це дивна сила магії води:

В мені неначе проростають зерна!

І, може, не в манерах то модерну -

Ось так любити /просто/ без мети?


Та я люблю Вас… Зупинився час.

Згубились стрілки в колі циферблату.

І злегка має смак солонуватий

Це таїнство незвіданих причасть…


Вітри гортають смутку календар, 

І кожна нова дата – то розлука.

І, Боже мій, яка ж то серцю мука

Пізнати нам із хмелем цей нектар!


А в тім жалю немає – лиш дощі

Ідуть собі, як зодчі, поміж нами.

Є тільки ми, розділені містами, 

І доторк цей до рідної душі…

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 18.06.2015 21:39  оксамит => © 

Та я люблю Вас… Зупинився час.
Згубились стрілки в колі циферблату... Хай зупиниться так, щоб зникла розлука...

 18.06.2015 16:10  Тадм => © 

Оленочко, як же чіпляють твої рядочки! Неймовірно красива, глибока й вишукана поезія!

 18.06.2015 11:57  Тетяна Чорновіл => © 

Дуже красиві, справді магічні дощові образи!
Отримала велике задоволення, читаючи!

 18.06.2015 10:46  Володимир Пірнач => © 

Класно, дуже класний текст.
Плюсую.

 18.06.2015 02:54  Серго Сокольник => © 

Ото ж...

 17.06.2015 21:30  Тетяна Белімова => © 

Оленочко, ну як же гарно звучить! Як жінки вміють передавати свої почуття у поезії! Але не всі! Лише обрані)) "Це - таїнство незвіданих причасть"...
Чудово! Перечитую!

 17.06.2015 18:11  Микола Щасливий => © 

Неперевершено! Чудово!

 17.06.2015 15:09  Мальва СВІТАНКОВА => © 

Цілющий дощ, як і рядки про нього.
Чудово, Оленко)

 17.06.2015 13:56  Панін Олександр Мико... => © 

Чудова лірика.

"На все - табу, на все - анафема, єпетимія - заборона на зустрічі.

На нас вериги, наші сліди кровоточать...

Наші покарані душі заносить льодяна заметіль...

Ковпаки блазнів дозволяють бачити лише власні босі скрвавьоні ноги.

Попереду - сторіччя такої кари, потім нам можуть дозволити увійти у чарівний сад, нарізно...

Зрідка ми знаходимо сили повернути голови і зустрітись поглядами, лише на мить, але покарання збільшується на нові сторіччя.

За цю блаженну мить, за цей коханий погляд ми згодні каратись вічно."

 17.06.2015 11:30  Микола Васильович СН... => © 

Згубились стрілки в колі циферблату.
Це таїнство незвіданих причасть…
Пізнати нам із хмелем цей нектар!
Пізнати нам із хмелем цей нектар! -- ось ці поетичні образи -- особливо пречудові!
(Перепрошую: і трішки має смак... і трохи...).
З повагою! Успіхів!

 17.06.2015 10:52  Світлана Рачинська => © 

Оленочко!!! Цей доторк є! І він надзвичайно поетичний і витончений! Так, кохають без мети, люба.... Так близько...