Картопля
Мужик учора храмував,
Сьогодні вранці похмелився,
В садок із хати почвалав,
На лавку сів, бо утомився.
Цигарку взяв і запалив,
Димком приємно затягнувся,
Завжди він зранку так робив
Й довкола себе озирнувся.
Ось баба на город пішла
Картопельку копати,
Не втерпів і на півсела
Почав на неї він кричати.
Якби у нас був рідний син,
Якого ти не народила
Без всяких визнаних причин,
То ти б копати з ним ходила
Картопельку і буряки,
Він допоміг би їх збирати,
Носив би в погріб клумаки
Та інший урожай до хати.
Сказала баба мужику,
І сина ти б привчив сидіти
Відпочивати в холодку
Й цигаркою диміти.
>
м. Київ, 14.09.11.
