Хто?
Продовження
Картоплі засадили шмат
Лопата – перший агрегат…
У клопоті усеньке літо -
Лунає так життя сюїта…
Давно у льосі склад і лад:
Внесла сім’я вагомий вклад.
Покласти буде де припаси -
Збирать врожай уже на часі.
Картопля в нас – це другий хліб,
Останнім часом – недорід:
Так хочеться побільш зібрати,
Жукам хоча б на препарати…
І от щаслива ждана мить:
Вже перша грудка вверх летить,
Та ба! – нічого не біліє
І не синіє – лиш чорніє…
А де ж врожай? Його нема?!
Нема! Нема його! Катма!
Перериваємо все поле –
Усе навколо голо-голо!!!
А де ж бадилля? Воно є!
Згорнули в купу – хай гниє!
Оце трудились! Є, здобуток!
Оце то маєм надприбуток!
То хто ж врожай забрать посмів?
А, може, взяв та і зарив??..
Не можна ж так, щоб вся зотліла…
Терпіти більше вже несила..
У відчаю,там, де стояв,
Чогось копати розпочав.
І на тобі, оце то диво!
Внизу щось наче забіліло…
Руками груду розкладав…
Який талант! Оце вгадав!
І заяснілось, зарябіло -
Знайшовсь врожай! О, Боже, милий!
Зібрали враз за рядом ряд
Прокалібровані підряд…
Не весь врожай, лиш половина,
Та добре й це! Свята година…
P.S.
Хто так врожай зібрать поміг
І склав усе у свій барліг?
Він є в природі цей мастак,
А називається ….. (сліпак)
Малим я був, не було й дня,
Лякали нас: це не свиня,
Але тікай, прудке маля,
Бо доганя!!!
Зінське щеня!!!
