Парадокси швидкоплинного буття
Я зміряв Безкрайність, стоптав дно Безодні,
Уславив Звичайність в булому Сьогодні.
Ще плюнув у Вічність погрібши Безсмертя,
Знеславив Величність смішком Пересердя.
Затуркав Розумність, спаскудив Порядність,
Навчивши Безумність кріпачити Владність.
Родився на Старість в гріху Покаяння,
Де в першу хвилину - пробила остання.