Я намрію…
Я намрію твій образ сонний,
На плечі волошкового поля.
Де лиману повів озонний,
Уплітає в галуззя тополя.
Де опалі зірниць просинки,
Полохливо збирають куріпки.
Діамантом бринять росинки,
Будяків розцвітивши очіпки.
Мак шаріється між колосся,
Вже давно жовтобокої ниви.
Спориші намивають волосся,
У теплі полудневої зливи.
Де веселки схилившись низько,
П’ють з ріки барвінкову воду.
Я намрію, що зустріч близько…
Чи кохання приймеш?! В нагороду.
