22.06.2015 13:53
для всіх
149
    
  1 | 1  
 © Бойчук Роман

ТВІЙ ОБРАЗ…

ТВІЙ ОБРАЗ…

Твій образ в небі хмарою

З"явився і розтанув.

Я - ультразвук, а ти - ультрамарин.

Як лід водою талою

Пливу до тебе й кану, 

Немов поет у досконалість рим.


Твій образ в полі мавкою

Йде стежкою у травах.

Я - шепіт вітру, ти - зелений шовк.

У водах ти - русалкою, 

Я - місячна заграва:

На плесі стежка, де ніхто не йшов.


Твій образ - гір мереживо:

Їх вранішній серпанок.

Відлуння я і променистий квант.

Осінніми пожежами

Мене - листка відтінок, 

своїм коханням спалюєш ти вщент.


Твій образ в серці - іскрою, 

в душі - струною срібною, 

Та незабутній присмак твоїх вуст...

Тебе співаю піснею, 

Мені такою рідною, 

До дна спиваю і втрачаю глузд.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 22.06.2015 14:01  Максимів Галина => © 

Прекрасний вірш, пане Романе! Шкодую, що не зазнайомилась з Вами та Вашою дружиною на презентації "Перевалу" ( ви пішли швидше, ніж я). Але наші творчі плани такі, що в майбутньому то обов`зяково трапиться. Успіхів Вам обом!