ТВІЙ ОБРАЗ…
Твій образ в небі хмарою
З"явився і розтанув.
Я - ультразвук, а ти - ультрамарин.
Як лід водою талою
Пливу до тебе й кану,
Немов поет у досконалість рим.
Твій образ в полі мавкою
Йде стежкою у травах.
Я - шепіт вітру, ти - зелений шовк.
У водах ти - русалкою,
Я - місячна заграва:
На плесі стежка, де ніхто не йшов.
Твій образ - гір мереживо:
Їх вранішній серпанок.
Відлуння я і променистий квант.
Осінніми пожежами
Мене - листка відтінок,
своїм коханням спалюєш ти вщент.
Твій образ в серці - іскрою,
в душі - струною срібною,
Та незабутній присмак твоїх вуст...
Тебе співаю піснею,
Мені такою рідною,
До дна спиваю і втрачаю глузд.