КОХАННЯ ПОЛОНЕЗ
Зоріє тиха ніч...
У келихах - вино...
П"ємо його, воно -
Між ін і янь - місток.
Жага твоїх зіниць -
Вулканить в жилах кров,
А дотики, немов
Усі із пелюсток.
У поруху свічі
Тріпочуть почуття:
Інтиму відчуття -
У мареві нічнім
Лиш тільки ти і я,
І пристрасті зоря -
Веде й заводить нас...
Мов талим воском свіч
Несло нас і текло -
Рікою насолод
В чуттєвості зітхань.
Зоріла тиха ніч,
А місяць, як вино -
Пливли ми цим човном -
До пристані бажань.