Шибки
Тепле літо... Що ж зимно мені
На сідаюче сонце дивитись?
У будинках шибки, як в вогні...
Відблиск пурпуру- сонячний вихід
У краї, де на літо чекать
Непотрібно- воно із тобою...
Де останнє горіння багать
Не пов"язує думку з журбою...
Де мов діти, удвох, ти і я,
Поєднались душею і тілом...
Де розквітле єднання уяв,
Що давно в потойбіч відлетіли...
Надійшли і торкнули чоло
Крізь шибки, що минулим палають,
Серця спомини в літнє тепло,
І повільно, мов зорі, згасають.