Окраїну украли у раю
Окраїну украли у раю,
Де ще буяли
непорочно
Трави...
Люблю її.
Люблю-люблю.
Комусь, на жаль,
Добра того замало.
У древі зеленіюче
Єство
Тамує біль хоч
Не минає спрага,
Не сущого...
мов дощове
Питво,
А те близьке
До сонцелику блага.
Як та любов
сакральніше яси
Вдихає вічне
Кожному у груди.
Не відбирай. Неси його.
Єси
Життя Чуже -
Твоє життя.
Усюди.