17.07.2015 14:32
для всіх
207
    
  6 | 6  
 © Тадм

Коли всесвітнє зло вишкірювало зуби

з рубрики / циклу «Про Україну»

Коли всесвітнє зло вишкірювало зуби

світ проковтнув – не влаштував скандал

«Ой, в Україні гинуть люди…» –

констатував стурбовано загал…


Зло ж, відчуваючи свою безкарність, 

межі сягнуло, збивши літака….

та Захід й це сприйняв як даність, 

сумуючи, що доля в жертв така….


Питання лиш одне: куди ще далі?

Невже потрібен новий Холокост, 

щоб світ уздрів: агресор і надалі

Вкраїну перетворює в «Норд-ост»?!



Харків, 15.07.2015

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 21.07.2015 11:30  © ... 

Щиро вдячна всім за відгуки!

 19.07.2015 11:54  Олена Вишневська => © 

Сильна! Відчайдушна! поезія, танюшко!!!!!

 18.07.2015 21:38  Ганна Коназюк => © 

Такий вдалий, болючий, правдивий вірш!
ЧУДОВО!!!

 18.07.2015 12:26  Світлана Рачинська => © 

Сильні рядки, Таню. Чудово!

 18.07.2015 07:21  Тетяна Белімова => © 

Так, боляче! Невимовно... Висловлена занепокоєність у даному випадку дорівнює пасивній співучасті...

 18.07.2015 03:28  Серго Сокольник => © 

Так. Гидко це.

 18.07.2015 00:47  Панін Олександр Миколайович... => © 

А світ промимрить в мить армагеддона, що він убивцю не провокував, - о мама міа, матінка мадонна, я ж повсякчас до миру закликав.
Не зрозуміють ці блаженні вівці, що співучасники вони, пасивні вбивці...

 17.07.2015 22:41  читач => © 

Боляче! Правдиво! Дякую Вам за цей вірш!