21.08.2014 19:12
18+
214
    
  2 | 2  
 © Ірина Червінська-Мандич

Коли відсікаєш маршрути до точки "назад"

Коли відсікаєш маршрути до точки "назад", 

І повінь нестерпна тебе заливає по вінця, 

І блякнуть жарівки, і мусиш іти біля ґрат, 

У серце вазоном саджаючи чудо сміливця, 

І тихо співаєш, аби не забути хто ти, 

Аби не торкалися привиди одягу й тіла.

Як ноги у Лету занурюєш, щоб перейти, 

То кришиться світ за спиною, який ти любила.

Коли ти на іншому березі й весел нема, 

А вчасно моста будівничі недобудували, 

То напрям один, неважливо, весна чи зима.

Іди звідти геть, попри все, бо тебе там не знали.



21.08.2014

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 22.08.2014 11:24  Світлана Рачинська => © 

Дуже сподобався вірш. Замислилась...

 22.08.2014 09:08  Тадм => © 

Сподобались "маршрути до точки "назад"