17.01.2015 14:18
only 18+
206 views
    
rating 5 | 5 usr.
 © Оксамит

Відчуття

Відчуття Знову курю … знову думаю … знову чекаю … знову тікаю від думок у темряву … (П. Коельо)

Так пусто...

Душевний водоспад скувала крига, 

Слова-без змісту, 

Діаманти-камінці.

Зробилось темним вишукане срібло, 

Короткий день.., і довго уночі.

Так холодно

На серці візерунком іней, 

Мереживом у коси сивина, 

Ознобом тіло.., не зігріє хутро, 

І навіть вій торкнулася зима.

Так боляче...

Відходить найдорожче, 

Ковтком маленьким в спогади злети.

Рубінове, коктейльне не смакує, 

Колючий вітер проспіває - Відпусти...

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 21.01.2015 01:59  Мальва СВІТАНКОВА => © 

А відпустити - найважче.
Так буває!..
Пройнялась текстом дуже... 

 18.01.2015 13:07  Олена Вишневська => © 

Щемна поезія...
Хай весняне сонечко розтопить кригу на серці) 

 18.01.2015 10:13  Тетяна Белімова => © 

Коли відходить найдорожче - боляче. Невимовно. Відпустити - єдиний вихід.

Дуже співчуваю Вашій ЛГ і бажаю їй щастя!

 17.01.2015 16:59  Люлька Ніна => © 

Написано дуже гарно і талановито, прекрасно й сумно. До Вас, пані Оксамит, я переймаюсь повагою і теплотою. Фото надзвичайно влучно підкреслило задум і сюжет вірша. Взагалі Супер!