26.07.2015 21:39
для всіх
471
    
  6 | 6  
 © Оля Стасюк

Котик спить

Котик спить


Метушнею, сумішшю із сліз

Рветься місто у червневу повінь.

Котик спить. І сниться йому ліс –

Темний, неосяжний, безборонний.

Там він диким бігав по гілках, 

Три життя назад – або чотири.

Місто? Люди? Опівнічний страх?..

Котик спить. Маленький. З серцем звіра.

Завтра встане, знов замуркотить, 

Буде виглядати у віконце:

Де там той предвічний ліс шумить

І гілками закриває сонце?..

Поки що – тихенько, не ходіть, 

Не шуміть, хай стихнуть грозовиці:

Котик спить. Маленький котик спить.

Хай йому прадавня дикість сниться. 

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 29.07.2015 21:15  Світлана Рачинська => © 

Дуже гарненько, Олю))

 27.07.2015 19:19  Тетяна Чорновіл => © 

Чудовий зворушливий віршик! Як і картинка!!!)))

 27.07.2015 19:06  Тадм => © 

зворушливо

 27.07.2015 08:04  Тетяна Белімова => © 

Мило! Ніжно! Музично!

 26.07.2015 22:42  Мальва СВІТАНКОВА => © 

Чудовий котик, як і вірш про нього!