26.07.2015 22:29
для всіх
161
    
  2 | 2  
 © Ірина Гуцал

Не хочеться нічого говорити

Не хочеться нічого говорити, 

Отак прийти - і сотворити світ, 

А в ньому щоби лиш щасливі діти, 

Який не наставав би неоліт.

А досвід весь - нехай собі десь вдома, 

А розум ваш - нехай собі десь там, 

Сміяться очі і немає втоми, 

Усе гаразд і логіка проста.

А як ішлося - хай ніхто не знає

І збитих ніг не бачить хай ніхто.

Доріг коротких в світі не буває, 

Навіть коли ви їдете в авто.

Бо все душею треба, все душею, 

Ціною сліз й недоспаних ночей.

Ми всі спочатку у житті Мойсеї, 

Навіть у найпростіших із речей.

Немає більше тяжчої науки...

Та результат вартує цих трудів -

Щасливі діти, радісні онуки

І ви душею завжди молоді.



2013

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 27.07.2015 16:46  Ольга Моцебекер => © 

Добрий результат дійсно вартує трудів. "...Щасливі діти, радісні онуки
І ви душею завжди молоді", - того бажають усі, досягнувши досвіду та літ. Гарний вірш вийшов.