Про вічність ніхто не думає
жарт
І навть старі діди.
Вони ще здаються юними
І думка їх молодить.
Вони ше жартують весело
І сниться їм в будніх снах
Байдарки козацькі з веслами
Й далека якась весна.
Оце би на ноги звестися,
додибати б за поріг...
Оце би стіни пів звести ще
Чи викосити моріг...
Із друзями на рибалочку б
Чи ввечері на футбол...
А вічність...вона у далечі
І їй не потрібна любов.
А вічність - вона за обрієм,
В якихось десь там світах,
Її не буває доброї,
Ізвідти ніхто не верта.
І тягнуться губи в усмішку,
І проситься з перцем слівце,
І хочеться хліба з хрусткістю
Й тараньочки із пивцем.
2014