10.12.2010 17:40
714 views
Rating 5 | 4 users
 © Романтик

Навіяне кавою...

Самотньо за столом. Димиться поряд кава

Диванчик у кафе нагрів своїм теплом. 

Десь поряд догорає цигарки недопалок, 

І завиває вітер невпинно за вікном... 


...Та погляд мій не тут, лише одна картина, 

Де ми з тобою поряд в їдальні сидимо, 

Де ми з тобою мовчки спілкуємось очима, 

І поміж діла каву відрішенно п`ємо... 


Навпроти погляд твій, і очі ці бездонні, 

І губи що так часто всміхалися мені, 

Рука в моїй руці, і пальчики в долоні, 

Тендітні, прохолодні... Усе як уві сні... 


Тону в твоїх очах, не можу надивитись,  

І погляд відвести не маю сили я, 

А в голові думки, що більше не спинити: 

"Ні, не моя... Вже більше не моя." 


Від дотику твого по тілу струм лоскоче, 

Краса твоя мене давно вже полонить... 

Аби лиш тільки все залишилось як досі. 

Аби лиш зупинить оцю чарівну мить... 


...Дощу помірний звук мене виводить з трансу, 

Холодна кава. Вже ліхтар на вулиці горить. 

Я вийшов в дощ... Як раз мені під настрій, 

Та почуття мої йому ніяк не змить... 

Близькі за тематикою матеріали читати в розділі:

Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Осіннє».


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 10.01.2011 14:57  Яна 

романтично і сумно...талановито і незвично... а головне дуже не вимушено і правдиво!... написана словами Любов...

Публікації автора Романтик

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо