Що нам дощ?
А знаєш, посестро, що сонечко пекуче?..
Дощ без упину, часом, дошкуля...
Бувають люди заздрісні, їдючі,
А є що гріють душу віддаля.
Ганебних кривдників потрібно забувати!
Від сонця одягти крисатий бриль.
З долонь своїх пегасиків крилатих
Дощем поїти легко, без зусиль...
Забути підлого — то, певне, вдала кара
Тому, хто вміло пазурі бридкі
Стромля у серце й одягнув тіару
Вдає, що чинить право, далебі.
Немає чинників, щоб кутатися сумом.
Бо є достойні речі і мета,
Яка чекає, коле пальці струмом!
Ну що нам дощ?.. Чи спека, чи сльота?..
Київ, 29.07.15