Хіба ми мудрі?

Іди до мурашки, лінюху, поглянь на дороги її й помудрій…
(Приповісті 6:6)

Комашка, квітка, небо синє -

Творцем задуманий релакс.

Та хто ж, насправді, в тому винен,

Що "наше" діє проти нас?

Себе кохаємо в люстерці,

Роки марнуємо, не дні.

Набувши знань в невпиннім герці,

Розумні ми, але дурні.

Талдичим про життєвий рівень,

А щастя наше - за бортом.

Собі наставивши "шпаківень",

Над мертвим скніємо добром.

Блищить метал, спадають хутра,

Одвічні топчуться граблі...

Навчи мене, комашко мудра:

Чому радіти на землі?

Київ, 07 серпня 2015 року

Візьміть участь в обговоренні

20.09.2015 23:54 Іванна Западенська => ©

Ех... Жорстокі реалії життя. Люди - самолюби, я б навіть сказала "розумні егоїсти" і зовсім не вміють радіти кожній дрібничці життя, як це вміють робити маленькі, нехай і не такі розумні, тваринки чи комашки - брати наші менші)

Так глибоко розкрита тема людей-нарцисів, що аж дух проймає! Ух! Одразу впізнаю тут багатьох людей, яких зустрічала на своєму шляху і навіть себе, бо кожна людина в глибині душі трохи егоїст. Така людська природа, така суть людини. Не звикли люди, на жаль, жити за законами природи, вони живуть лише за власними законами і правилами і цим руйнують світ...

Дякую Вам за такий вірш, який викликав у мене багато всіляких емоцій, відчуттів, думок і асоціацій)) Є над чим задуматись і є до чого прагнути після прочитання такого твору...

Звісно, ми маємо вчитися у інших істот цінувати красу життя, будувати його з найменших дрібничко до великого, на те ми, начебто і "люди розумні"... та часто виходить зовсім навпаки.. може, то все круговерть часу? Його шалений ритм?
А ще хотіла відмітити, що зовсім по іншому читається вірш, коли вже доводилося чути живу декламацію автора (наче вчувається голос, манера, робляться акценти там, де здається це зробив би автор) - і це, насправді, дуже круто! (це слово не виходить за рамки поетичної лексики?))))

"Одвічні топчуться граблі" - влучно :)

Сиджу, п`ю каву, читаю твій вірш. Весь час як рефрен "дурнІ"... Чи може "дУрні"...
Обіцяв про кохання, а вийшло про розумовий рівень і його оцінку)))) Жартую!
Фото гарне, вірш чудовий, такий "Рубцовський")) І навіть ось це "талдичим" так по-твоєму звучить. Зап`ю його кавою, аби не муляло й мені)))

Хіба самі справжніх цінностей не знаємо? Та думаю, що знаємо.



+++ +++ Зберегти, як скаргу

Візьміть участь в обговоренні

Виберіть розділ