Моїми ж бо руками
З каміння місто кладене
Ох, камінь, сірий камінь,
Ти все забув, не згадане.
Каменярів навали
У рам’ї просолілому
Із круч тебе зірвали
На глум буттю змертвілому.
Без імені, практично,
Громаддям ідентичності
Тобі стояти вічно,
Украденому в вічності.
______________________
Моими ли руками
Построен город каменный,
Ах, камень, серый камень,
Какой же ты беспамятный.
Забыл каменотесов
Рубахи просоленные,
Тебя свели с утесов
Навек в поля зеленые.
Твое забыли имя
Не только по беспечности,
Смешали здесь с другими
И увели от вечности.
