ПТЕРОДАКТИЛЬ
з рубрики / циклу «ЕТЮДИ, КАРТИНКИ»
Рожденный ползать летать не может…
В епоху древню мезозою
Між хмар ширяю в небесах,
І крил моїх могутніх змах
Омитий грізних хвиль росою.
Милують зір в небесній сфері
Карбонові ліси густі,
Нема смачнішого в житті,
Ніж ситі риби кистепері.
Я гордий ящір! Та достоту
У небо лину, наче птах.
Хоч птахам сниться лиш в думках
Моя палка жага польоту!
Не знаю, що погибель скоро
Вже наготована мені,
Що вгрузла у морському дні
Гучним прокляттям метеора.
Відбитком на камінні лише
В прийдешнім буде мій кінець,
Й повзучий немічний ссавець
Про мене вірш колись напише.
