Оля Стасюк Полюбились мені гори
Полюбились мені гори навічно,
Загубилась я давно десь на плаї.
Час іде, вже двадцять перше сторіччя,
А я досі себе в горах шукаю.
Гей, не кличте мене, шовки пшениці,
Зелень нив мене давно не спокусить.
Краще дайте краплю-дві з Латориці,
Хай горішків вітер з буків натрусить.
Не спиняйте, мені треба простори,
Ці хвилясті закосичені милі.
Моє серце замуроване в горах,
На якомусь неприступному схилі.
21.08.2015 12:50 Ганна Коназюк => © |
 Олю, ніби сама щойно в горах побувала!.. Красиво, поетично і мальовниче! |
21.08.2015 01:41 Серго Сокольник => © |
 У різних був горах- Карпатах, афганських, передгір"я Паміру, Уральські, Кавказ... Всі вони різні... |
20.08.2015 21:36 Панін Олександр Миколайович... => © |
 Надзвичайно гарно. |
20.08.2015 08:52 Тадм => © |
 чудово! |
20.08.2015 08:20 Максимів Галина => © |
 "В горах моє серце"... Згадуються слова великого німецького класика... А заодно хочу сказати, що вірш Ваш чудовий... З перших рядків побачила наші рідні Карпати... |
20.08.2015 07:21 Тетяна Белімова => © |
 Олю, як би ти тільки бачила, як зараз виглядає Латориця в Мукачеві))) Ото картина - обліплена людьми так, що й яблуку нема де впасти. Так спеку народ перебував. |
20.08.2015 00:19 Настя Косинзяна => © |
 ...гори - це краса |