29.08.2015 11:36
для всіх
138
    
  6 | 6  
 © Тадм

Нависмикую суть із відлуння Святої Покрови

з рубрики / циклу «Осягнення суті (філософська лірика)»

Нависмикую суть із відлуння Святої Покрови

відокремлю її від занедбаних часом думок, 

щоби нарізно далі зерно і полова:

віра й правда / зневага, нечесність, порок….


І підгнилі слова схороню, наче яблука й груші, 

недоречні вагання запхну якнайдалі кудись

тільки б більш не терзали виснажливо душу, 

не гнітили нестерпно «якби», «нащо так» і «колись»


Я проситиму в Бога багато: терпіння й любові

і, звичайно ж, молитимусь щиро і довго за всіх, 

щоб торкнулася зрештою сила Святої Покрови

і щоб злості простився іще неспокутаний гріх….



Харків, 29.08.2015

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 30.08.2015 07:17  Тетяна Чорновіл => © 

Душевне сум"яття з духовним відтінком.
Нехай Бог поможе в пошуках душевного спокою.
Вірш гарний.

 29.08.2015 23:44  Олена Річка => © 

Дуже сподобалося! Натхнення Вам від душі!

 29.08.2015 23:32  Серго Сокольник => © 

Тепло. Релігійно.

 29.08.2015 22:54  Панін Олександр Миколайович... => © 

Грішне й праведне, хто розбере і оцінить,
пригорне раптом грішне,
а правдивому дасть відкоша,
та душа зрозуміє, порадить, примирить,
все владнати спроможна одна лиш
жертовна душа.

 29.08.2015 15:14  Каранда Галина => © 

дуже сподобалося.

 29.08.2015 14:23  Маріанна => © 

Чудово!

 29.08.2015 12:26  Немезида => © 

Пречудово! Золоті слова!

 29.08.2015 12:01  Деркач Олександр => © 

Чудові слова