Нависмикую суть із відлуння Святої Покрови
з рубрики / циклу «Осягнення суті (філософська лірика)»
Нависмикую суть із відлуння Святої Покрови,
відокремлю її від занедбаних часом думок,
щоби нарізно далі зерно і полова:
віра й правда / зневага, нечесність, порок….
І підгнилі слова схороню, наче яблука й груші,
недоречні вагання запхну якнайдалі кудись
тільки б більш не терзали виснажливо душу,
не гнітили нестерпно «якби», «нащо так» і «колись»
Я проситиму в Бога багато: терпіння й любові
і, звичайно ж, молитимусь щиро і довго за всіх,
щоб торкнулася зрештою сила Святої Покрови
і щоб злості простився іще неспокутаний гріх….
Харків, 29.08.2015
