Мальва Світанкова ТВОРЧИЙ ЗАДУМ НІЧ В СОБІ НЕСЕ
В золоті сколихують дощі
Серця життєносне веретено.
В клаптиках занедбаних душі
Ніжність загубилася... Напевно,
Дикими здаються манівці
Там, де забувається буденне.
Диво, що метелик на щоці
Радість повертає незбагненну.
Мабуть, в переродженні - усе...
Сіро-жовте всотує зелене;
Творчий задум ніч в собі несе:
Все, що пережите - недаремне!
03.09.2015 02:02 Люлька Ніна => © |
 Вірш сподобався, гарний. Особливо дві останні строчки. Життеві і правильні. Щиро вдячна Вам за вітання з днем народження. Приємно вражена. Вам бажаю творчих успіхів. |
02.09.2015 09:28 Богдана Копачинська => © |
 Звісно все недаремно. Треба було і перестраждати і насолодитись щастям. Тільки не зачерствіти через пережите. |
01.09.2015 22:39 Світлана Рачинська => © |
 Мабуть ось ця поетична гравітаційність мудрості у тобі, і є Чиїмось великим творчим задумом. Чудово... |
01.09.2015 08:48 Тадм => © |
 так легко й безмежно тепло.... моє чудово! єдине, що бентежить - "дивними" й "диво" в одному катрені. як на мене - невиправдано |
01.09.2015 08:45 Деркач Олександр => © |
 Сподобалось |
01.09.2015 07:24 Тетяна Белімова => © |
 Останній рядочок видався близьким)) |
01.09.2015 06:21 Немезида => © |
 Відчути в собі - якусь приховану ніжність... Сподобалося. |
01.09.2015 01:08 Ганна Коназюк => © |
 Недаремне...) |