Ой, мольфарику, мій ворожбите...
Ой, мольфарику, мій ворожбите,
Чи умиєш у ку́пелі чар
Безнадією душу побиту?
Порятуй, повелителю хмар!
Нагучи забуття на флоярі,
Різнотрав`ям-жагою напій,
Нехай дні зненавиджено-ярі
Заблукають у гущі глухій!
Поцілунки роздмухай у ватру,
Повишарпуй з корінням жалі,
Щоб і не спом`янути їх завтра!
Пожалій ти мене, пожалій...
Неприборкана магії сила
Здатна гори звернути круті,
Тож тебе, чародію, просила б:
Поможи не зітліти в куті,
не згубити себе до останку,
відшукати назначену суть ...
...Я твоя до наступного ранку,
Ти зі мною, мольфаре, побудь...
