Осінній дощ. Осанна!
з рубрики / циклу «Пейзажна лірика»
Сьогодні зазвучить моя осанна
Порі осінній золотій, жаданій,
Дощу магічному і прохолоді ранній -
Цілющої води ковток останній…
Осінній дощ, прийми моє вітання,
Тобі завжди я рада на світанні,
При світлі дня, в міцних обіймах ночі -
Завжди твій дотик лагідно лоскоче…
Вікно відкритим на ніч залишаю,
Тебе, немов коханого, чекаю,
І ти біжиш, як три хреста алюром,
Коли в моєму серці тінь зажури…
Буваєш тихим, лагідним та ніжним,
І заколисуєш мій сум капіжно.
Люблю тебе, коли такий примхливий,
Не просто дощ, а хлющить з неба злива…
Хоча не всі у захваті й щасливі,
Для мене дощ - це справжнє диво!
Мелодії дощу бувають різні -
Спокійні, тихі, голосні та грізні…
Коли співаєш тихо а капела,
Тобі радіють і міста, і села,
Але буває в просторі небеснім
Керує грім оркестром, як маестро…
Спочатку какофонія, стакато,
На зміну форте - змішане легато,
А у фіналі в небі сонце сяє,
Осінній дощ за обрієм зникає…
І замовкають хмари-музиканти,
Блищать на сонці краплі-діаманти,
Ці ноти дощові - то подарунок,
Вода живильна, унікальний трунок...
м. Київ, 7.09.2015
