30.10.2015 10:13
для всіх
314
    
  4 | 4  
 © Вікторія Івченко

Ковадло з молотом

Ковадло з молотом

з рубрики / циклу «Не кидай Батьківщину милу...»

Земна юдоль – ковадло з молотом.


Ранкове сонце – щире золото!


А річка – бистра-бистряниця, 


А днина – лагідна, мов киця –


Поволі, м’яко так ступає, 


Журою серденько проймає.


Хоч сивина уже на скронях, 


В осінньому живеш полоні...


Між пагонів тонких берези


По світу ходиш, мов по лезу...


Хто ж оступитись не дає?


Правдиве серце ЗОЛОТЕ.



м.Київ, 30 жовтня 2015 р.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 31.10.2015 10:15  Ольга Шнуренко => © 

Хоч сивиною вкрились мої скроні, я також в осені чарівному полоні

 30.10.2015 23:07  Серго Сокольник => © 

Красиво...

 30.10.2015 17:12  Панін Олександр Мико... => © 

Осінь - киця, дуже гарно, завжди напрошувалась рима - лисиця, але - киця, зовсім інше забарвлення, інші образи,

асоціації. 

 Гарно.

 30.10.2015 11:32  Тетяна Чорновіл => © 

Дуже гарна осіння замальовка, з легким відтінком смутку.
В мене також є вірш "Осінь - киця руда")).
На мою думку, велика відстань між рядками трохи заважає сприймати вірш. Але Вам, як автору, видніше.