Царська хватка
з рубрики / циклу «ЗАЯТРИЛОСЬ КАЛИНОВЕ ГРОНО»
приказки Степана Руданського «Царі»
Наший, циган і х…ло,
Розміром невдале,
Мудрували, що б було,
Як царями б стали.
Хитрий циган так гадав:
– Ніде правди діти,
Я б у царстві людям дав
Трохи збагатіти.
У труді щоб кожен міг
Кабана зростити,
Я б же сало крав у них,
І всі були б ситі.
Буркнув наш: – Я іншу гру
При дворі затію,
Вмить народ свій обберу
Й сам розбагатію.
Швидко чорний хід знайду
В царську скарбівницю,
А як чутиму біду,
Драпну за границю.
Те ж озвалось: – Вашу мать!
Мовлю вам без жарту,
Нема тями царювать,
То й лізти не варто!
Аз есмь Царь! Гноблю народ
І в жару, і в стужу!
Без скарбниці й нагород
Кров’ю світ заюшу.
А народ святим мій лик
Пише на ікони,
Бо про мій же царський зик
Писані закони!
«Цар» від злості ще змалів,
Криво посміхнувся.
Аж із тих безумних слів
Білий світ здригнувся.
____________________
Циган, русин, третій лях
Про те говорили,
Якби царство хто їм дав,
Що б вони робили.
Циган каже: «Якби так,
Моє царство було,
То такого б вже царя
На світі не було.
Я б по шию в салі спав,
В сало б одягався,
Сало їв, на салі спав,
Салом укривався».
«Ну, не диво такий цар, –
Русин промовляє.–
Кому сало в голові,
Той сала бажає.
А якби я був царем
Та мав царську волю,
Я би панів скасував,
Всіх пустив на волю!..»
«Ет! дурні ви, – каже лях, –
Не вмієте жити!
А якби я був царем –
Знав би, що зробити:
Я би тілько захопив
Царську скарбівницю,
Та ще б таки того дня
Драпнув за границю!»
8 февраля [1859].
