Люби її...
Люби її за зелен сад, За солов’їний спів і пісню
Люби її за зелен сад,
За солов’їний спів і пісню
І за вечірній зорепад,
Люби, щоб в грудях було тісно.
Люби її в очах дітей,
У теплих маминих долонях,
Люби у сповитку ночей,
За батька сивину на скронях.
Люби за сльози, і за сум,
І за жалобну чорну хустку.
За Кобзаря тривогу дум
Коли в душі холодна пустка
Люби її в теплі свічок…
В скорботних поминальних співах…
Люби за смерть синів… дочок
Вона ж нас всіх завжди любила.
Люби її, вона одна,
В твоїй крові, у твоїх жилах.
У кожнім подиху, словах
Навіки рідна Батьківщина.
15.03.2014
