Мрія
З циклу «Химерні світи»
Спокушай, спокушай…
Спокушай, спокушай,
та не дуже спокушай…
Спокушай, спокушай,
та не дуже спокушай,
бо зазнаєш горя
аж через край!
За мотивами
англійського
фольклору.
Спокушай, спокушай,
та не дуже спокушай…
Спокушай, спокушай,
та не дуже спокушай,
бо зазнаєш горя
аж через край!
За мотивами
англійського
фольклору.
Тихо віє в чистім полі вітер,
Блискотить далека громовиця…
Я одна-однісінька на світі,
На казкового чекаю принца.
Ідеал ніколи не загине,
Не загубиться в тенетах ночі,
Зберігаю в серці, мов святиню,
Принца-мрію, марення дівоче.
Хай шепочуть в спину - «божевільна»,
Принц казковий серцю наймиліший,
Він – красивий, лагідний і сильний,
Він – жаданий, любий, найрідніший!
Рання осінь доглядає квіти,
Падає з дерев коштовне злато…
Подружки, у вас чудові діти,
Лагідні маленькі янголята.
* * *
Ні хвилини спокою не знала,
Огорталась мріянням гарячим,
Милого чекала, виглядала,
Ще з часів наївних снів дитячих.
Скоро власна осінь завітає,
І волосся сріблом заіскриться…
Всупереч усьому я чекаю
Біль мою і мрію – чудо-принца…
