Тату
Не кричіть на мене тату,
В мене є вже чоловік,
Маємо свою вже хату
І живемо віддалік.
Я Вас добре розумію,
Звикли Ви мене повчать,
Я ж зробити все умію,
Тож не треба Вам кричать.
Знадобиться як потреба
Віддамо, що треба Вам,
Як обов’язок для себе
Помагать старим батькам.
Заспокойтеся, татусю
І здоров’я бережіть,
Пам’ятаю я бабусю,
Вона довго змогла жить.
Не кричала, що є сили
І ласкавою була,
Що просила ми робили
І довгенько так жила.
Тож живімо тихо, тату,
Будемо Вас доглядать,
Маю хоч малу зарплату
Буду й Вам я щось куплять.
Жаль немає уже мами,
В самоті не лишим Вас,
Будете завжди Ви з нами
В цей тяжкий, буремний час
м. Київ, 11.04.14.
