05.12.2016 20:33
для всіх
320
    
  9 | 9  
 © Світлана Холодна

Татку, таточку, татусю...

з рубрики / циклу «Для Душі»

Татку, таточку, татусю

От і виросла я, знаєш…

Я тепер сама матуся, 

Зиму в коси заплітаю…

Татку, таточку, рідненький, 

Так важливо, що ти є!

Бо в душі я та ж, маленька, 

Те ж дівча дрібне твоє…

Тату, таточку, татусю, 

Ти побудь зі мною ще.

Мов, дитина носом ткнуся

у міцне твоє плече.

...Душу мою враз знеболять

Теплі, батьківські долоні.

Як в дитинстві заспокоять, 

Вже таку дорослу доню...

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 06.12.2016 20:15  Олена Коленченко => © 

Ніжно, зворушливо!)

 06.12.2016 13:29  Світлана Рачинська => © 

Як зворушливо, Світланко....

 06.12.2016 09:39  Тетяна Белімова => © 

Трішки сумний вірш. Бо всі ми чиїсь діти і рано чи пізно виростаємо. Так і з нами колись буде - наші діти теж виростуть))

 06.12.2016 06:37  Каранда Галина => © 

о так....