Наснися мені...
Як не снилась ніколи раніше.
Бо лиш уві сні
Ти до мене приходиш із віршів:
Піснями зірок
І сонатами в місячні ночі.
Бо сон, мов місток
В серця лірики обрій жагучий.
І жодної з меж
Там немає і бути не може.
Перо, наче меч
У поезіях, віршах і в прозі.
Торкнися до снів
Поцілунком коханої музи.
Подібно весні
Розчиняй в мені збудження дози.
Повільно єство
Хай наповнять солодкі судоми…
Прийди у мій сон.
Увійди, як до себе додому.