29.09.2015 23:19
for all
116 views
    
rating 5 | 3 usr.
 © Марія Круль

Життя мов марево пливе

Життя мов марево пливе, 

Минають дні, роки і люди, 

І кожна мить, що відійшла, 

Уже не вернеться, не буде.


Війнула юність наче сон, 

Відквітла цвітом білим-білим, 

Махнула молодість крилом, 

Сипнула маком й житом зрілим.


А серце айстрами горить, 

Час скроні сіє сивиною, 

На зустріч осінь вже спішить, 

Дитинство стало давниною.


Ще трохи часу і зима, 

Накотить білими снігами, 

Та у душі, завжди весна, 

Цвіте пахучими лугами.


Життя -це мить,це щастя й біль, 

Та я з любовю все приймаю

За все що було, буде й є, 

Подяку Небові складаю.

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 11.06.2020 21:33  igorlesm => © 

Дуже гарні вірші Маріє.
Я в захопленні.  

 30.09.2015 20:20  © ... 

Одна моя подруга хоче завжди виглядати молодо,а я хочу старіти красиво.Кожна пора у нашому житті, прекрасна. 

 30.09.2015 20:15  © ... 

Згідна,дякую за увагу до мого вірша. 

 30.09.2015 09:06  Тетяна Бел... => © 

Красиво! Гарна філософія спокійного і врівноваженого прийняття життя!  

 30.09.2015 07:42  Ольга Шнур... => © 

Та у душі, завжди весна, Цвіте пахучими лугами - це найголовніше, коли в душі така прекрасна пора, з такими квітучими в душі садами, не страшна ніяка зима...