01.10.2015 09:14
для всіх
938
    
  8 | 9  
 © Теліга Олена

Гострі очі розкриті в морок

Гострі очі розкриті в морок

Гострі очі розкриті в морок, 

Б’є годинник: чотири, п’ять...

Моє серце в гарячих зморах, 

Я й сьогодні не можу спать.


Але завтра спокійно встану, 

Так, як завжди, без жодних змін, 

І в життя, як в безжурний танок, 

Увійду до нічних годин.


Придушу свій невпинний спогад.

Буду радість давати й сміх.

Тільки тим дана перемога, 

Хто й у болі сміятись зміг!

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 06.09.2017 17:29  Наталія Старченко => © 

Доводиться опановувати себе і свій біль, хоча це неймовірно важко.
Дуже хороший вірш, я відчула його і вподобала

 21.08.2017 20:28  Надія Крайнюк => © 

Неначе й сама відчула й пережила написане Оленою. Дякую Вам, пані Тетяно!
У 2004 році я була в Києві, і випадково познайомилась з Катериною Криворучко (якщо я не помилилась). За розмовою, між іншим, вона сказала мені що працює в Державному архіві. На даний момент вивчає матеріали, пов`язані з Оленою Телігою та її батьком. На жаль, мені треба було йти на вокзал. Ми не встигли навіть обмінятися номерами телефонів.
Чи не знайомі Ви з цією жінкою?

 07.10.2015 08:55  Деркач Олександр => © 

може не в тему але натрапив і згадав про Вашу публікацію)

Video YouTube

 02.10.2015 15:06  Світлана Рачинська => © 

Поезія, яка несе істину. Неймовірно сподобався цей вірш!

 01.10.2015 22:21  Олена Вишневська => © 

Прекрасні слова, Танюш! Слова людини, яка знає, що це таке не за чутками...! Дуже!

 01.10.2015 10:14  Деркач Олександр => © 

На свій сором незнайомий з її творчістю, хоча читав про деякі факти життя і загибель...