03.10.2015 20:21
for all
240 views
rating 5 | 3 users
 © Тамара Мандич

Люблю життя!

Люблю у осені тополі листя жовте, 

Яке відшелестіло, віджило.

І ці тополі майже всі замовкли, 

Лише одна стоїть ще трохи жовта

І проводжає шелестом тепло.


Люблю зими важке свинцеве небо, 

Яке тримає пір’я снігове і ніби каже:

«Не лети, не треба! 

Не проживеш ти на землі без неба.

Розтанеш – і не буде більш тебе».


Люблю, як навесні летять додому

З чужого краю зграями птахи.

Не побажаю я ось так нікому, 

Далеко жити, як птахи, від дому.

Але в усіх свої в житті шляхи.


Люблю я влітку тиху ніч на морі

І срібний місяця у ньому силует

А як сигналять нам далекі зорі, 

Що теж пірнають у глибоке море!

А ми загадуєм бажання під їх лет.


Та що казати, коли в цьому світі

Затримаємось не надовго й ми.

Люблю життя! І раджу вам любити, 

Поки є час і є можливість жити, 

Поки ми ходимо по цій Землі!


Тамара Мандич цікавиться


Публікації: Тамара Мандич

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Сторінка: 1 з 2 | Знайдено: 11
Автор: Тамара Мандич
АВТОРСЬКІ ЗБІРКИ: Українська душа;
Сортування за: Дата/час опублікування з спад.;

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 30.07.2016 17:21  Каранда Галина => © 
 05.10.2015 21:10  Богдана Копачинська => © 

Дуже оптимістично) Саме те що потрібно восени) 

 04.10.2015 11:15  Тетяна Чорновіл => © 

Позитивні думки. І втілення хороше! 

 03.10.2015 21:56  Тетяна Ільніцька => © 

Класно! Дуже сподобалося! І форма майстерна, і зміст хороший вклали!

Моє Вам чудово, Тамаро)) Одна вже назва сама по собі містить море позитиву))