Осіння казка
А я люблю, красуню чепурну,
У золоті, із синіми очима,
Що сіє дощ в багряну пелену,
І кольором яскравим одержима.
Сама вдяглась у сонячну парчу,
А кленові червоне приміряє,
Тополю запалила як свічу,
Усе навколо барвами сіяє.
Нанизала на трави бурштину,
Теплом налила кетяги калини,
Убрала землю в сукню вогняну,
Намисто дороге у горобини.
Прекрасна, щедра, золота пора,
Що сумом й чаром серце огортає,
Осіння казка тихо догора,
Душа жагою до життя палає.
7/10/2015
