Мої листи
з рубрики / циклу «ВАРЛАМ ШАЛАМОВ. Колимські зошити. Синій зошит»
«Кому я письма посылаю»
Кому листи я надсилаю,
Хто скаже: ворог він чи друг?
Адресу цю я добре знаю,
Й пишу, затамувавши дух.
Що сварки? Що благоговіння?
І скільки зв’язано вузлів
З уривків фраз без просвітління
Чи з давніх перетертих слів?
Буває, лайка в тон молитві
Міцніше в’яже нас із тим,
Що стане істиною в битві –
Творінням трепетним своїм.
А я з вимогою одною
Схилюсь до спорів форм простих:
Дзвеніли б лиш рядки струною
І поклик пристрасний не стих.
_______________________
Кому я письма посылаю,
Кто скажет: другу иль врагу?
Я этот адрес слишком знаю,
И не писать я не могу.
Что ругань? Что благоговенье?
И сколько связано узлов
Из не имеющих хожденья,
Из перетертых старых слов?
Ведь брань подчас тесней молитвы
Нас вяжет накрепко к тому,
Что нам понадобилось в битве, –
Воображенью своему.
Тогда любой годится повод
И форма речи не важна,
Лишь бы строка была как провод
И страсть была бы в ней слышна.
