Сенс життя

з рубрики / циклу «Філософські мотиви»

Крізь вікна сонця струмені потоком,

Строката ковдра з листя на землі,

Налиті виноградні грона соком,

Букет осінніх квітів на столі…

Бешкетник-вітер стукає у шибку,

Тихенько шкрябає, неначе кіт,

А потім проникає у кватирку,

По закуткам летить, як вертоліт…

Лоскоче тіло і куйовдить коси,

Мені шепоче лагідні слова,

Що за вікном на нас чекає Осінь

чарівна, ніжна, тепла й золота…

Відкрила навстіж вікна й полетіла

разом із вітром у пістрявий гай,

Де листя таємниче шурхотіло,

І кликав на гостину небокрай…

Додому повертатись не хотіла,

Душа просилась в сонячний зеніт,

Нарешті сенс життя я зрозуміла:

Земне – для тіла, для душі – політ!

м. Київ, 17.10.2015