Вірш про зиму
Чого шукаєш ти,
Коли залишиш на снігу сліди?
Навіщо прагнеш в височінь,
Де чути тільки серця дзвін?
Там срібло і небес блакить
Тебе відштовхує, болить.
І залишає в самоті
У тій пустелі крижані.
Сліпуча чистота навкруг
Осяє простір твоїх мук.
Там ти побачиш новий шлях
Та чи зупиниш страху крах?
Усе, що нам дає зима
Це лише мрії і слова,
Це тиші цвіт і білий лід,
Це лиш думок безмежний світ.