Баба, дід і Америка
Говорила бабу діду
Я в Америку поїду,
А тебе залишу тута,
Ти п’яниця і зануда.
Дід послухав й розсміявся,
Він із кумом домовлявся
Теж в Америку гайнути,
Бабських лайок щоб не чути.
Помирилась баба з дідом
Ось вже третій раз за літо,
А Америка не знає,
Що хтось нею в нас лякає.
Вона ж сита і могутня,
В нашім світі скрізь присутня.
Навіть баба це вже знає
Й діда нею тож лякає.
А була б вона як Чилі
Не відома як всі милі,
Нею б баба не лякала,
Хто то є вона б не знала.
В нас на думці лиш відоме
Й користуємось ним вдома
До ладу чи ради сміху
Та сусідам на потіху.
м. Київ, 05.09.14.