19.10.2015 10:25
для всіх
72
    
  1 | 1  
 © Георгій Грищенко

Як живеться?

Як живеться тобі, друже, 

В голові ж у всіх війна, 

Тож хвилюються всі дуже, 

Коли ж кінчиться вона.


Чи у тебе все в порядку, 

Ти спокійно спиш вночі, 

Вранці робиш ти зарядку

І береш свої ключі.


Зачиняєш ти квартиру

Та гуляти в парк ідеш, 

Там радієш тиші й миру

І спокійненько живеш.


Телевізора не маєш, 

Радіо мовчить давно, 

Від вістей ти не страждаєш, 

Тож тобі і все одно.


Мо’ я друже помиляюсь, 

Відізвися - як там ти?

Спонукати намагаюсь, 

Щоб писав мені листи.


Я одержав лист й читаю, 

Написав його синок, 

«Батька я уже не маю, 

Він помер від тих думок, 


Що війна житті ламає, 

Гинуть люди в наший час, 

Військомат мене чекає, 

Тож я їду на Донбас.»

09.09.14.



м. Київ, 09.09.14.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 19.10.2015 10:30  Тетяна Чорновіл => © 

Болючі наші реалії, сторінки нашої новітньої історії (((
Ви вмієте про найтяжче написати без зайвого квиління і пафосу.
А про листи влучно підмітили. Буває іноді... пишеш, чекаєш... а людини вже немає на цьому світі.
Вірш чудовий.