Храм
Сьогодні зранку ангели співали,
Це був пташиний гомін у тиші,
Вони у моїм серці навівали
Солодкий присмак радості душі.
А я сидів і слухав, милувався,
Ковтав барвистий відголос з-за хмар.
Сидів у травах і все дивувався,
Чому не помічав навколо храм?
Зелені луки і ліси пихаті;
Озера, ріки і рясну блакить;
Навколо ангели-птахи крилаті
І в цьому храмі нам дають пожить!
Біліє ніч і сонце в пів дороги,
Знов буде день! Хіба не є це рай?
Жевріють посмішки, щоб підпалить тривоги
І це все тут. І це все є наш край!
Я хочу жити, хочу чути гомін,
Бо ми в раю насправді живемо,
Едемський сад, це тільки лише спомин,
Маленький спомин із краю цього.
Розцвів я тут і буду помирати,
А далі полечу хто зна куди.
Але у цьому храмі нам бажати
Одне потрібно – знов прийти сюди!
Пташиний спів, як добре його чути,
Закутавшися, лежачи в траві,
Вслухатися, щоб більш і більш відчути,
Які є цінні в нашім храмі дні.