20.10.2015 16:53
для всіх
143
    
  5 | 5  
 © Уляна Яресько

Тут немає тебе...

Тут немає тебе...

Так багато в очах остогидлої втоми і смутку...

За собою біжу по проспекту... (напевно... дарма).

Прозаїчні узори карбують замерзлі маршрутки...

Заблукала у прерії міста, мов давній сармат.


Зачудовані пари, куди ж ви, куди - на червоне?!!

Таж попереду щастя, і мрії, і зустрічей тьма!

Розмальовують чорними перами небо ворони, 

У небесну лагуну злетіти хотіла б сама!


Закликає всіх ви́віска в стіни старої кав`ярні, 

Не одного сонька у ній ка́вовий дух розбудив.

Я у мурах камінних шукаю любові намарно:

Тут немає тебе - головного з невизнаних див!

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 23.10.2015 21:22  Сашко Новік => © 

гарно, перли особливо зайшли

 23.10.2015 09:07  Простой Смертный => © 

Приятно удивляет оригинальность ваших рифм) Постараюсь почаще бывать у вас в гостях. Вдохновения вам!

 22.10.2015 11:14  Деркач Олександр => © 

сподобалось

 21.10.2015 12:49  Мальва СВІТАНКОВА => © 

Цікаве сплетіння образів сучасного навколишнього та внутрішньо прожитого...

 21.10.2015 08:15  Тетяна Белімова => © 

Сумна осіння елегія...
Нехай інший жанр швидше приходить на зміну! Щиро бажаю!

 21.10.2015 08:01  Ольга Шнуренко => © 

Прозаїчні узори карбують замерзлі маршрутки...
Заблукала у прерії міста, мов давній сармат.
Розмальовують чорними перами небо ворони,
У небесну лагуну злетіти хотіла б сама!
- ЦІ РЯДКИ ОСОБЛИВІ! Саме в образності полягає поетичне ДИВО!

 20.10.2015 22:07  Серго Сокольник => © 

Ото ж... Мабуть, таки нема...

 20.10.2015 20:39  Анна Ольтенберг => © 

Дуже сподобалось! Емоційно і навіть приречено.

 20.10.2015 20:23  Каранда Галина => © 

гарно!